Кровообіг у капілярах

Значення капілярів полягає в тому, що через їх стінки відбувається обмін речовин між кров’ю та тканинами організму.

Капіляри, як частина мікроциркуляторного русла за своїм функціональ­ним значенням належать до обмінних судин. Вони є найважли­вішим ланцюгом серцево-судинної системи де відбувається основна її функція. Усі інші, в тому числі і серце, частини цієї системи забезпечують певний рівень тиску в капілярах, що сприяє прохо­дженню процесів обміну речовин. Цю функцію капіляри виконують завдяки будові своєї стінки. Вона складається з одного шару ендотеліальних клітин, між якими є щілинні контакти. Через ці щілини можуть проходити молекули невеликих розмірів.

Діаметр просвіту капіляра в середньому становить 5-10 мкм, що приблизно відповідає діаметру еритроцитів. Це дає можливість еритроцитам проходити по капіляру один за одним і створює сприятливі умови для максимальної віддачі кисню кожним еритроцитом. Цьому ж сприяє і досить незначна швидкість кровотоку в капілярах, яка становить 0,3 мм/с, внаслідок чого еритроцит перебуває в капілярі до 3-х секунд.

Загальна кількість капілярів досить велика. Сумарна їх довжина в організмі людини складає 100 000 км. Ниткою такої довжини можна було б тричі оперезати земну кулю уздовж екватора.

Рис. 15. Схема мікроциркуляторного русла: 1 – мілка артерія; 2 – мілка вена; 3 – артеріола; 4 – венула; 5 – прекапілярні сфінктери; 6 – капіляри; 7 – судини шунти; 8 – артеріовенозний анастомоз.

У тканинах, де відбувається інтенсивний обмін речовин, капіляри розташо­вані досить щільно. Так, на 1 мм2 міокарда припадає в 2 рази більше капілярів, ніж на цю ж площу скелетного м'яза.

Кількість капілярів, по яких тече кров, залежить від функціонального стану даного органа. В спокої відкрита незначна частина капілярів (до 10 %), і лише по них тече кров та відбувається обмін речовин між кров'ю і тканинами. Такі капіляри називаються "черговими". Решта капілярів щільно закриті, кровообіг у них не відбувається. В період інтенсивної діяльності (наприклад, при скороченні м'яза, секреції залози) кількість функціонуючих капілярів значно зростає.



Регуляція капілярного кровообігу відбувається за рахунок нервового і гумо­рального впливу на артеріоли - артерії невеликого діаметра, що знаходяться перед капілярами. І.М Сєченов назвав їх "кранами серцево-судинної системи": при їх звуженні в капіляри надходить менше крові, а при розширенні - збіль­шується капілярний кровотік. Симпатичні нерви звужують артеріоли, парасим­патичні - розширюють. Такі гуморальні речовини, як ангіотензин, адреналін призводять до звуження артеріол, а гістамін, простогландини - до розширення.


2294086266759026.html
2294139709239453.html
    PR.RU™